Інститут нацпам'яті відзначає 20-річчя: Ющенко назвав головного союзника України, а Алфьоров заявив про зникнення українських могил у Європі

У Києві триває форум з нагоди 20-річчя діяльності Українського інституту національної пам'яті. Учасники обговорюють збереження історичної пам'яті, деколонізацію, меморіалізацію та протидію російській пропаганді. Третій президент України Віктор Ющенко наголосив на важливості національної держави для збереження ідентичності, а голова Інституту нацпам'яті Олександр Алфьоров розповів про пошук поховань українських діячів за кордоном і майбутні ексгумації в Польщі

У Києві проходить форум, присвячений 20-річчю діяльності Українського інституту національної пам'яті. Захід присвячений підбиттю підсумків двох десятиліть роботи установи та обговоренню актуальних питань історичної пам'яті. Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо.

Хто бере участь у форумі

Серед тем форуму – меморіалізація, деколонізація та протидія російській пропаганді. У заході беруть участь третій президент України Віктор Ющенко, заступниця голови Офісу Gрезидента Ірина Верещук, представник Головного управління розвідки Андрій Юсов, народні депутати, представники органів державної влади, дипломатичних установ, міжнародних делегацій, історики та дослідники.

У межах форуму заплановані дві панельні дискусії. Перша присвячена особливостям політики пам'яті в Центрально-Східній Європі протягом останніх 20 років, зокрема меморіалізації війни та деколонізації. Друга стосується засудження тоталітаризму, родинної пам’яті та використання Росією спільного минулого для впливу на країни регіону.

Форум організовує Український інститут національної пам'яті спільно з програмою "Партнерство за сильну Україну".

Представник Польщі подякував Україні за захист Європи

Тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасєвіч привітав Інститут національної пам'яті з 20-річчям діяльності. Він відзначив роботу установи та її роль у формуванні української національної й історичної ідентичності.

За його словами, Інститут став надійним партнером Польщі.

"Ви робите цей інститут відповідальною державною установою, яка не лише зміцнює, не лише формує національну ідентичність, історичну ідентичність України, а й робить його надійним партнером для Польщі, яку я представляю",

Він також наголосив, що Польща вдячна українським захисникам за їхню боротьбу, адже Україна захищає не лише власну державу, а й європейський регіон.

"Ми вдячні за те, що захисники України роблять на передовій, і ми вдячні всій Україні за те, що вона захищає не лише свою батьківщину, свою країну, а й нашу частину Європи",

Лукасєвіч додав, що, попри сили, які діють проти України та її партнерів, вони залишатимуться разом, сильними й згуртованими, щоб подолати перешкоди.

Ющенко наголосив на важливості національної держави для збереження ідентичності

Третій президент України Віктор Ющенко у своєму виступі зосередився на значенні національної держави для збереження ідентичності народу. Він зазначив, що національна суб'єктність пов'язана з можливістю створити власну державу, яка захищатиме національні надбання.

Ющенко наголосив, що саме держава є охоронцем того, що належить до національної спадщини. Він також звернув увагу на небезпеку російських наративів про нібито спільний народ і спільну мову українців та росіян, які сприяють стиранню відмінностей між двома народами.

Говорячи про історичну пам'ять, третій президент згадав про обмеження, з якими стикалася українська культура. Зокрема, він нагадав про Тараса Шевченка, який видавав свої Кобзарі, використовуючи російську абетку, та мріяв видати букварик української абетки. Ющенко також згадав Пантелеймона Куліша та його роботу над виданням Біблії українською мовою.

Він наголосив на стійкості української нації, яка пройшла через тривалі періоди поневолення, зокрема кріпацтва, та зберегла свою ідентичність.

Також Ющенко згадав про міжнародне переслідування Володимира Путіна та роль Європи в підтримці України.

Він заявив, що Росія має відповідати за злочини, пов'язані з війною проти України, а також висловився проти відновлення імперських підходів у міжнародній політиці.

Окремо Ющенко згадав про можливі переговори та припустив, що майбутні зустрічі можуть викликати асоціації з Ялтинською конференцією. Водночас він наголосив на значенні європейської єдності для України.

"Наш союзник сьогодні номер один – це об'єднана, консолідована, демократична Європа",

Інститут нацпам'яті розповів про свої досягнення за 20 років

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров назвав одним із головних досягнень установи за два десятиліття її інституціоналізацію.

За його словами, Інститут пройшов складні періоди, зокрема за президентства Віктора Януковича, але зберіг свою діяльність.

Алфьоров зазначив, що з 1 січня Інститут отримав статус центрального органу виконавчої влади з особливим статусом. Це, за його словами, дає змогу установі не лише реалізовувати політику національної пам'яті, а й формувати її.

Він наголосив, що нині Інститут працює над розвитком історичної пам'яті, меморіалізацією, протидією пропаганді та реалізацією українських ініціатив у цій сфері.

Олександр Алфьоров також розповів про роботу з пошуку та перепоховання українських діячів, похованих за межами країни.

За його словами, 25 січня 2026 року разом із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою він обговорював із президентом України Володимиром Зеленським можливість перепоховання діячів Української революції та боротьби за незалежність.

Алфьоров повідомив, що робота в цьому напрямі триває. Зокрема, серед діячів, щодо перепоховання яких ведеться робота, він назвав полковника Андрія Мельника та полковника Євгена Коновальця. Водночас остаточний перелік наступних перепоховань поки що невідомий, оскільки процес залежить від погоджень із відповідними органами інших країн.

За словами голови Інституту, українська система обліку поховань за кордоном потребує систематизації. Він повідомив про перевірку понад 100 тис. поховань у Європі, зокрема в Німеччині, Австрії, Польщі, Франції та Швейцарії.

Під час експедиції перевірили 105 кладовищ. Результати засвідчили, що могили багатьох українських діячів уже не збереглися. Зокрема, дослідникам не вдалося знайти поховання першої жінки-офіцерки Армії Української Народної Республіки Христини Сушко, яке фіксували ще в 1990-х роках.

За словами Алфьорова, Україна могла втратити могили багатьох діячів. Він навів приклад Олександра Олеся, останки якого вже перепоховали.

Голова Інституту наголосив, що системний державний облік таких поховань лише починають налагоджувати.

Олександр Алфьоров також розповів про пошукові роботи на місці загибелі українців у польському селі Ласків, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової в березні 1944 року.

За його словами, раніше ексгумації українська сторона Польщі там не проводила. Нині пошукова експедиція, яку підтримує Український інститут національної пам'яті за участю комунального підприємства "Доля", завершила польові роботи.

На цей момент виявлено близько 40 людських останків. Очікується, що під час ексгумації їхня кількість може збільшитися.

Алфьоров зазначив, що ексгумацію планують розпочати з настанням теплого сезону.

Що цьому передувало

14 жовтня стало відомо, що на православному кладовищі в польському селі Ласків виявили останки українців, убитих у березні 1944 року під час нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських. Пошукові роботи проводило комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля" на замовлення Українського інституту національної пам'яті.

22 серпня Український інститут національної пам'яті повідомив про завершення експедиції "У пошуках героїв". Упродовж понад 20 днів її учасники об'їхали сім країн Європи та дослідили понад 100 тис. поховань на 105 кладовищах, щоб відшукати місця поховання видатних українців за кордоном.