НАТО має перейти від слів до дій і показати Росії силу Альянсу в Чорному морі, – Семенюк
Російські провокації в Чорному морі потребують не лише дипломатичних заяв, а й конкретної відповіді НАТО. Водночас у Європі немає єдності щодо подальшої підтримки України: частина політичних еліт закликає до домовленостей із Кремлем навіть ціною українських інтересів
Про це в проєкті "Український фокус. Ранок" на Slawa.TV та "Еспресо" сказав експерт аналітичного центру "Solid Info" Тарас Семенюк.
За його словами, обережність НАТО у публічних звинуваченнях Росії пов'язана з дипломатичними особливостями та необхідністю спиратися на докази. Демократичні держави мають дотримуватися правових процедур, а Москва може використати непідтверджені звинувачення для виправдання власної агресії.
"Росія тільки й шукає причини, щоб виправдати свою агресію: мовляв, розширення НАТО, агресивне НАТО нападе на нас, НАТО шкодитиме нашим національним інтересам і так далі. Тобто Росія знайде привід, щоб це пояснити",
Водночас експерт наголосив, що в нинішніх умовах важливо називати речі своїми іменами. На його думку, в офіційних документах НАТО Росія вже визначена як потенційна загроза безпеці країн-членів Альянсу.
Семенюк також звернув увагу на відсутність єдиної позиції серед європейських політичних еліт. За його словами, одні політики визнають загрозу з боку Росії, тоді як інші зосереджуються на економічних наслідках війни та необхідності її якнайшвидшого завершення.
Зокрема, експерт згадав заяву прем'єр-міністра Болгарії Радева на Раді Європи про те, що війна шкодить економіці країн Європейського Союзу. На думку Семенюка, Путін зацікавлений у тому, щоб у Європі посилювалися дискусії про доцільність подальшої підтримки України.
"Не секрет, що в багатьох країнах є еліти, які закликають: "Давайте все-таки щось робити з війною, якось завершувати її на тих умовах, можливо, які хоче Путін, щоб принаймні в нас було безпечно і щоб ми могли якоюсь мірою планувати своє майбутнє". Біда в тому, що це свого роду відкладена дія, яка могла б бути зроблена вже сьогодні",
Серед політичних сил, які виступають проти подальшої підтримки України та за домовленості з Кремлем, Семенюк назвав німецьку "Альтернативу для Німеччини" та французьку політикиню Марін Ле Пен. На його переконання, ці позиції свідчать про те, що Європа не має монолітної позиції щодо війни.
Водночас експерт не очікує зниження рівня російських провокацій і наголошує на важливості Чорного моря як одного з напрямків протистояння. За його словами, ситуація стосується не лише Болгарії, а й Туреччини – країни НАТО, яка має особливе стратегічне значення в Чорноморському регіоні завдяки контролю над Босфорською протокою.
"Тобто потрібна якась протидія, а не лише слова занепокоєння. Потрібно показати Росії реальні, конкретні кроки, що НАТО може діяти не лише на словах, не просто створювати словесну історію буття, у якій ми живемо, а принаймні конкретно застосовувати інструменти, які покажуть силу Альянсу",
Попередні атаки на судна в Чорному морі
13 жовтня прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев повідомив, що біля болгарського узбережжя Чорного моря безпілотники атакували судно під прапором Мальти, зареєстроване в Одесі. Після цього болгарська сторона викликала російського посла.
6 жовтня дрони атакували два вантажні судна у виключній економічній зоні Болгарії. Судно ALFA WATAN затонуло, а на борту ABLE спалахнула пожежа. За даними Міністерства внутрішніх справ Румунії, унаслідок цих подій загинули двоє людей. Обидва судна належали турецьким компаніям.
Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що українські Військово-Морські сили зв'язалися з болгарськими колегами для з'ясування обставин атаки. За встановленими даними, судна атакували російські морські та повітряні дрони.
Крім того, 5 жовтня в Чорному морі поблизу узбережжя Румунії безпілотник уразив турецьке судно Royad Mammadov, яке перевозило зерно.
