До стрічки

Про особливості національної еліти

Про особливості національної еліти
Джерело фото: Еспресо · Оригінал фото

Кожний нормальний соціум має свою еліту. Ненормальний соціум, зокрема постгеноцидний, може орієнтуватись на чужу, але це призведе до його не дружнього поглинення*

Спочатку переважно через м'яку силу, а потім через жорстку. М'яка сила використовується переважно для того, щоб зменшити спротив жорсткій.

У нашому випадку колону танків на в'їзді в Київ (Харків, Дніпро і далі за списком) у 2022 році мали зустріти хлібом-сіллю, а також хоровим співом попси і блатняка.

Соціум здорової людини ділиться на класи, при тому зовсім не обов'язково за Марксом. Для Великої Британії новітній класовий устрій описав Ентоні Ґідденс, для Франції — П'єр Бурд'є. Обидва автори спирались на результати тривалих польових досліджень. Ґідденс був поміркованим правим, Бурд'є поміркованим лівим. Вони досить різко між собою сперечались. Але наявність класів визнали обидва.

В Україні ці теорії працюють інакше. Але навіщо ділити соціум на класи, чи шукати інші реально наявні соціальні групи, коли можна його поділити на персональні фан-клуби. І одним роздати гречки, а іншим гречаної вовни з ТБ та інтернету? 

Українці мають довгий негативний досвід життя під фактично іноземною владою. Коли еліту до нас або завозили, або ретельно фільтрували серед місцевих кадрів. Хто або що заважає українцям самим визначити, що ж таке їхня власна еліта, яка частина заслуговує на це звання, а яка є випадково виконувачем обов'язки?

Читайте також: Дискусія про лідерів. Хто ж з них контроверсійніший?

Згадаймо Януковича. Безбатченко, вихований трохи бабцею, а трохи вулицею. Зробив кар'єру через одруження на дочці впливової людини та за сприяння спецслужб. Загалом типово для господарчої номенклатури. А дві судимості, — за крадіжку капелюхів і зґвалтування? Ну, хто ж у Пивновці не сидів замолоду. Тому Федорович так пнувся в аристократію, і навіть герб собі малював.

Згадаймо Табачника. Він будував свою соціальну мережу, Орден Святого Станіслава, ловлячи нових елітаріїв на комплексі меншовартості. Ось вам орден, ось герб із лого Мерседеса, а ось сертифікований родовід, хоча б і від царя Соломона...

А хто там вже після Януковича назвав свій дачний кооператив "Династія"?

Дивлячись на таку еліту, людину без спеціальної освіти цілком може трафити... здивування, кажучи політкоректно. І тут же слідує проста невротична реакція: еліти в нас не було, нема, і не треба. Ці батьківські фігури не справжні, несіть наступних. А якщо не складеться з наступними батьківськими фігурами? Хай чабан, усі гукнули, за отамана буде (с) класик. Або водій маршрутки, як у Венесуелі.

Особливо цікаво чути оце (не було — нема — не треба еліт) від людей з вищою освітою або двома, які належать до еліти за посадою. Якщо не бізнесової, то інтелектуальної або культурної. Вони мають продукувати сенси та стратегії.

Це схоже на самозаперечення, і навіть на самоненависництво. Доведеться або таки виконувати обов'язки еліти в належний спосіб, або звільнити місце тим, хто виконає його краще. Ми вже почули від вас, як все погано. Тепер розкажіть, що з тим робити далі.

*Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора. Віктор Пушкар, соціальний психолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Поділитися
Далі у стрічці