Реактивні БПЛА долітають до Львова й Луцька: що стоїть за новою логікою ударів РФ по Україні
За останній тиждень Росія перетворила захід України з "далекого тилу" на регулярну мішень: реактивні "Шахеди" з Криму долітають майже до всіх західних областей (не фіксували лише на Закарпаття)
Більшість із них збивають, але уламки й ті дрони, що прорвалися, вже вбивають людей і лишають без світла сотні тисяч родин. У Луцьку 14 жовтня загинули шестеро людей, а зараз місто без світла, тим часом у Рівному дрон вдарив по університету, а потім по торговому центру. Еспресо розповість про те, куди саме б'ють, що це означає і чого чекати далі західним регіонам.
Що змінилося: реактивні дрони й нові маршрути
Як льотчик West збив ворожу "Герань-4" під час атаки на захід України: момент знищення, фото: скріншот з відео
Нова хвиля пов'язана з реактивними дронами "Герань-4" і "Герань-5" (оновленими версіями "Шахедів"). За даними української розвідки, Росія масово застосовує їх із травня. Вони швидші за поршневі "Герані": летять близько 300–400 км/год, а в піку можуть розганятися до 500 км/год.
Головна новина стосується дальності. Радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов ("Флеш") розповів 13 жовтня, що за кілька днів до того Росія запускала реактивні дрони з окупованого Криму на захід. Чотири долетіли до Львова, інші пройшли близько 880 км до Луцька. Маршрут ішов через Одещину вздовж Молдови, на висоті 5–6 км. За його словами, Росія вивчає можливість заходити на західні області з різних напрямків. Він також припустив, що російські військові могли зменшити бойову частину, щоб збільшити дальність. Це поки що не підтверджено.
Інші офіційні заяви пояснюють масштаб проблеми. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат ще 7 жовтня сказав, що за три місяці Росія збільшила використання реактивних дронів удесятеро. За його словами, зараз їх запускають приблизно 50 за ніч і близько 30 за день. Збивати їх складніше, ніж звичайні дрони, і основну роботу виконує тактична авіація. У ніч на 13 жовтня, за даними Повітряних сил, Росія застосувала 108 дронів типу "Шахед", з них 74 реактивні. До них додалися п'ять балістичних ракет і дев'ять ракето-дронів "Бандероль".
Хронологія тижня
Наслідки атаки по університетському корпусу., фото: Суспільне Рівне
10 жовтня. Реактивний дрон уперше атакував Львів. Вибухи лунали у Львові та Івано-Франківську, працювала ППО. Офіційних даних про постраждалих у той момент не було.
11 жовтня. Внаслідок атаки реактивним дроном на Івано-Франківськ загинули троє людей (військовослужбовці), ще троє отримали поранення; пошкоджено житлові будинки та комерційні об'єкти.
13 жовтня. Збитий дрон упав на житлові будинки в селі Муроване під Львовом: горіли кілька будинків і автівок, площа пожеж сягала 350 кв. м, постраждалих не було. Уламки впали й на одній із вулиць Львова. Пізніше день дрон, за повідомленнями мера Садового та голови ОВА Козицького, вдарив по Малехову: пошкоджено приватні будинки, є троє постраждалих. СБУ відкрила провадження за статтею про воєнні злочини. О 10:10 у Рівному оголосили тривогу, а невдовзі після цього реактивний дрон влучив у навчальний корпус Рівненського державного гуманітарного університету. За даними ОВА, поранено 20 людей, одна – у критичному стані. Студенти були в укритті, поранені переважно співробітники. Корпус факультету музичного мистецтва майже повністю вигорів, міністр освіти Андрій Бутенко назвав будівлю непридатною для навчання. Також у Луцьку уламки збитого дрона впали на територію розважального центру "Адреналін Сіті".
У ніч на 14 жовтня. Реактивний дрон влучив у нафтобазу в Луцьку, виникла пожежа, її гасили кілька годин. У Тернополі дрони пошкодили адміністративну будівлю транспортного підприємства та об'єкт транспортної інфраструктури. Того ж дня "Укрзалізниця" повідомила про масовану атаку на залізничну інфраструктуру в кількох областях, зокрема в Тернопільській, Вінницькій і Хмельницькій. Пошкоджено вокзали, ремонтні підприємства й локомотивні депо, десятки поїздів запізнювалися, деякі більш ніж на десять годин.
14 жовтня, вдень. Уламки реактивного дрона впали на гуртівню європейських товарів "Єврогурт" у Луцьку. За останніми даними обласної адміністрації, загинули шестеро людей (п'ятьох знайшли під завалами), поранено 13, серед них дитина, один із поранених у критичному стані. Також уламки пошкодили квартиру на дев'ятому поверсі житлового будинку на проспекті Соборності.
Ввечері 14 та вночі на 15–16 жовтня. Двічі за дві доби дрони вдарили по виробничому підприємству в Чорткові на Тернопільщині. 14 жовтня постраждали п'ятеро людей, четверо вже виписані. За три доби, з 13 до 16 жовтня, на Тернопільщину було спрямовано 41 ударний дрон, зафіксовано чотири влучання, дев'ять цілей збили. На Хмельниччині 14–15 жовтня горіло підприємство в Кам'янець-Подільському районі, 15–16-го в області пошкоджено будинки.
Ранок 16 жовтня. На Волинь у ніч спрямували близько 20 повітряних цілей. Без світла лишилися 370 тисяч абонентів, у Луцьку стався повний блекаут. У Маневичах удар по приватному підприємству "Агрофрукт ЛТД" призвів до загибелі однієї людини, ще вісім травмовані, влада попередила про можливий викид аміаку. У Рівному пошкоджено житлові будинки, а вдень реактивний дрон зруйнував задню частину ТРЦ "Екватор". Інформації про загиблих і постраждалих у ТРЦ на момент написання не було. У Львові ППО збила три дрони, у Дублянах уламки поранили 34-річного чоловіка, у Мурованому вибито вікна. Також вночі та вранці Івано-Франківськ двічі зазнав ударів реактивних БпЛА.
Це не повний список всіх атак.
Куди саме б'ють
Якщо згрупувати удари, картина виходить така:
Енергетика й нафтобази. Нафтобаза в Луцьку, енергетична інфраструктура на Волині. Це найбільший за масштабом наслідок цього тижня у західних регіонах: 370 тисяч знеструмлених абонентів і блекаут у Луцьку. Для порівняння, на Рівненщині ще у вересні атака знеструмила Дубно.
Залізниця та транспорт. Тернопіль, Вінниччина, Хмельниччина: вокзали, депо, ремонтні підприємства. Наслідок видно одразу: затримки поїздів і ризик для логістики на заході, де проходять шляхи до кордону.
Промисловість і склади. Чортків, Маневичі, Кам'янець-Подільський район, Луцьк (підприємство з іноземними інвестиціями). Серед ризиків – хімічна небезпека, як-от можливий викид аміаку в Маневичах.
Торгівля та цивільні об'єкти. "Єврогурт" у Луцьку, ТРЦ "Екватор" у Рівному, університет у Рівному, багатоповерхівки в Рівному, приватні будинки під Львовом. Тут найбільше цивільних жертв. Не завжди йдеться про прямі влучання: у Луцьку, за словами влади, на гуртівню впали уламки реактивного дрона.
Кордон і КПП. Цього тижня окремих ударів по КПП не було, але попередні епізоди про це свідчать: у вересні дрон пошкодив АЗС біля пункту пропуску "Ягодин" на кордоні з Польщею, а ще раніше вдарили по КПП на кордоні з Молдовою (двоє загиблих). Міністр закордонних справ Андрій Сибіга тоді назвав удар по Ягодину загрозою для ЄС і НАТО.
Закарпаття: тиша не гарантія
Закарпаття теж знаходиться в зоні потенційного ураження російських реактивних безпілотників, тому в області теж готуються до можливих уражень.
Історія ударів по регіону така: 1 квітня дрони вдарили по об'єктах критичної інфраструктури в Хустському й Ужгородському районах. 13 травня сталася найбільша атака на область від початку повномасштабного вторгнення: до Закарпаття залетіло 11 цілей, більшість збили або подавили засобами РЕБ, окремі досягли цілей (залізниця, Ужгород, Свалява).
Чи варто чекати на повторення? Цілком можливо. По-перше, за словами Бескрестнова, Росія відпрацьовує заходи з різних напрямків. По-друге, залізниця й логістика, які були головною ціллю травневої атаки на Закарпатті, лишаються тим самим пріоритетом, що й цього тижня на Тернопільщині.
Тобто Закарпаття не виключене зі списку цілей, але має перевагу географії (гори) і додатковий дипломатичний ризик для Росії, бо межує з чотирма країнами ЄС і НАТО.
Відзначимо також, що Чернівецька область є однією з транзитних для цих реактивних БПЛА, а це означає, що кожного разу є загроза удару ними цілей на території області.
Скільки це триватиме?
Надійного прогнозу немає. Орієнтири такі: тенденція до зростання реактивних запусків триває (удесятеро за три місяці); дальність нових "Гераней" зросла; Україна й партнери розробляють нові засоби протидії, але масове виробництво реактивних перехоплювачів, за словами офіційних осіб, лише розгортається. Реалістично очікувати, що удари по заході продовжуватимуться щонайменше доти, доки Росія має запас реактивних дронів і не зустріне системної відсічі. Тим більше, що у росіян є чітке завдання бити по енергетиці та інфраструктурі перед зимою.
Крім цього не варто забувати про загрозу ракетних ударів балістикою. Адже проблеми України повязані із купівлею перехоплювачів до ППО "Петріот" нікуди не зникли, а лише загострюються через напруження у стосунках Києва та Вашингтона.
Читайте також: Розвідка, Starlink і Patriot: як Трамп шантажує Київ заради російського дизеля до виборів і чи є заміна
