Суд у Гамбурзі не закрив справу про підрив Північних потоків за клопотанням захисту

За даними Еспресо, Ганзейський вищий земельний суд у Гамбурзі відхилив клопотання на другому засіданні процесу. Адвокати обвинуваченого, колишнього офіцера спецпідрозділу української армії, стверджували, що через колишню службу він зобов'язаний зберігати таємницю за законом України. За їхніми словами, він не може ні радитися із захисниками, ні давати свідчення в суді, інакше йому загрожують суворі покарання в Україні. Суд цього не визнав, а головуюча суддя пояснила, що "Згідно з німецьким правом, обвинувачений не обмежений у своєму захисті", і свобода свідчень у Німеччині не обмежується службовим правом іншої держави.

За даними Еспресо, процес над 50-річним обвинуваченим триває за планом, і суд повинен був заслухати експерта Федерального кримінального відомства Німеччини про шкоду газопроводам і причину вибуху. Представник генерального федерального прокурора Німеччини звинувачує чоловіка в тому, що він був організатором підриву й разом із шістьма іншими виконавцями спричинив вибухи. 26 вересня 2022 року на дні Балтійського моря біля данського острова Борнгольм, приблизно на глибині 80 метрів, детонувало кілька вибухових пристроїв, внаслідок чого газопроводи "Північний потік-1" та "Північний потік-2" зазнали значних пошкоджень.

За даними Еспресо, 21 серпня 2025 року в італійському Ріміні за європейським ордером затримали українця Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у координації диверсії на "Північних потоках". Восени 2025 року суд в Італії схвалив його екстрадицію до Німеччини, а в листопаді 2025 року Італія передала його німецькій стороні, де Кузнєцова заарештували. Влітку 2026 року Німеччина висунула йому звинувачення. Захист посилався на функціональний імунітет, але Федеральний суд Німеччини це відхилив. Офіс генпрокурора України заявив, що причетність України до підриву не встановлено, слідчі дії тривають.