У Комітеті відбулося засідання «круглого столу» на тему: "Проблемні питання реабілітації та реінтеграції осіб, звільнених з полону, та членів їх сімей"

15 жовтня 2026 року відповідно до плану роботи Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів в межах контрольної функції було проведено засідання «круглого столу» на тему: «Проблемні питання реабілітації та реінтеграції осіб, звільнених з полону, та членів їх сімей» під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 2014 року Комітету Тетяни Циби.

У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, громадських організацій, наукових установ та медіа.

Захід проведено з метою обговорення та аналізу актуального стану забезпечення прав цивільних осіб і військовослужбовців, які повернулися з полону, а також осіб, які постраждали внаслідок незаконного позбавлення свободи, визначення ключових викликів у сфері їхньої реінтеграції, медичного, психологічного та соціального супроводу, а також удосконалення механізмів міжвідомчої взаємодії та доступу до державних і місцевих програм підтримки.

Головуюча на засіданні «круглого столу», голова підкомітету з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 2014 року Комітету Тетяни Циба розпочала захід хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих Захисників і Захисниць України.

Під час свого виступу Тетяна Циба зазначила, що збройна агресія Росії проти України триває з 2014 року, а з 2022 року Україна протистоїть повномасштабному вторгненню. За наявною інформацією, у 2022–2026 роках із ворожого полону повернулися 9 726 громадян України.

Вона наголосила, що за кожною цифрою стоять людські долі, а звільнені з полону потребують не лише допомоги одразу після повернення, а й тривалої підтримки для повноцінної реінтеграції в цивільне життя.

За словами Тетяни Циби, важливо глибше дослідити особливості повернення до мирного життя людей, які пережили російський полон, визначити потреби звільнених, їхніх родин і громад, а також з’ясувати, які державні органи та установи мають долучатися до цього процесу.

Народний депутат України, голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко зазначив, що повернення з російського полону - лише початок складного шляху відновлення, який може тривати роками.

Попри наявність реінтеграційних центрів, медичних, психологічних і соціально-правових механізмів підтримки, проблеми часто виникають після завершення первинного супроводу. Серед ключових викликів він виокремив недостатню тривалість первинної реінтеграції, надмірну кількість бюрократичних процедур і відсутність безперервного персонального супроводу після звільнення з військової служби.

Анатолій Остапенко наголосив, що реінтеграція - це не лише лікування, а й повернення до родини, громади, освіти та професійної діяльності.

Народний депутат України, заступник голови Комітету Тарас Тарасенко повідомив, що за результатами першого міжнародного форуму «Повернення - спільна справа» напрацьовано стратегічні й практичні пропозиції щодо вдосконалення реінтеграції звільнених із полону. Серед ключових пріоритетів він визначив створення єдиної системи довготривалого супроводу звільнених із полону та їхніх родин, поглиблене обстеження стану здоров’я, спрощення бюрократичних процедур, запровадження професійних стандартів супроводу в громадах і посилення підтримки родин. Окремо Тарас Тарасенко підкреслив важливість поваги до особистого вибору кожної людини щодо подальшої військової служби або повернення до цивільного життя.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що аналіз звернень до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини виявив системні проблеми із забезпеченням прав звільнених із російського полону військовослужбовців і цивільних осіб.

Серед ключових проблем він виокремив недостатню тривалість первинних реінтеграційних заходів, переривання медичного, психологічного та соціального супроводу, складність проходження медичних оглядів, а також недостатнє врегулювання довготривалої реабілітації, житлових потреб і соціально-професійної адаптації цивільних осіб.

Окрему увагу Дмитро Лубінець приділив необхідності належного документування віддалених наслідків перебування в полоні, підвищення обізнаності звільнених осіб про державні гарантії та забезпечення психологічної підтримки членів їхніх родин.

За його словами, для розв’язання цих проблем необхідно вдосконалити нормативно-правове регулювання, налагодити обмін інформацією між державними реєстрами та забезпечити безперервний супровід людини від моменту звільнення до повернення до повноцінного життя в громаді.

Заступник Міністра охорони здоров'я України з питань європейської інтеграції Василь Стрілка поінформував, що Міністерство охорони здоров’я України продовжує контролювати питання медичного забезпечення, реабілітації та психологічної підтримки осіб, звільнених із полону.

За його словами, в Україні запроваджено дворівневу систему допомоги: на першому рівні надають медичну та психологічну допомогу, на другому - реабілітаційну та психіатричну. Важливою умовою ефективного відновлення є належна координація між закладами охорони здоров’я та направлення людини до установи відповідного профілю.

Директор Державного закладу Центр психічного здоров'я та реабілітації “Лісова поляна” Ксенія Возніцина наголосила на необхідності запровадження державної комплексної програми довготривалої психологічної реабілітації звільнених із полону. Вона має поєднувати стаціонарний етап лікування із подальшим тривалим супроводом у громадах, застосуванням доказових методів психотерапії та системним медичним спостереженням. Окрему увагу вона звернула на ризики відтермінованих наслідків психологічної травми, зокрема погіршення психічного здоров’я та випадки раптової смерті.

Заступник Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Інна Солодка звернула увагу на необхідність забезпечення безперервності надання послуг звільненим із полону, налагодження міжвідомчої взаємодії та мінімізації бюрократичних процедур.

Вона наголосила на важливості впровадження кейс-менеджменту для оцінювання потреб, формування індивідуального маршруту допомоги й подальшого супроводу в громадах, а також надання комплексної підтримки членам родин.

Заступник Міністра у справах ветеранів України з питань європейської інтеграції Руслан Приходько зазначив, що Міністерство у справах ветеранів України працює над створенням системи комплексного та безперервного супроводу військовослужбовців - від проходження служби до повернення до цивільного життя.

Він наголосив на важливості міжвідомчої взаємодії, цифрового обміну даними, розроблення державної програми сімейного відновлення та єдиного протоколу психологічної допомоги звільненим із полону й членам їхніх родин.

Окрему увагу він звернув на необхідність посилення спроможності територіальних громад і забезпечення рівного доступу до соціальних послуг та державних гарантій.

Заступник директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України Олександр Пухальський поінформував, що всі військовослужбовці Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, звільнені з полону, проходять реінтеграційні заходи відповідно до встановлених нормативних вимог.

Окрему увагу він звернув на порядок медичного обстеження, документальне підтвердження травм і продовження виплат військовослужбовцям, а також на проблеми кадрового забезпечення реінтеграційних центрів і необхідність удосконалення нормативного регулювання окремих виплат.

Заступник керівника робочої групи з питань реінтеграції та реабілітації при Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими Наталія Мельник запропонувала створити єдине вікно звернення для отримання медичної, психологічної, соціальної та юридичної допомоги.

Окремо вона підкреслила важливість залучення родин до процесу відновлення та належної підготовки медичних, соціальних і психологічних фахівців до роботи зі звільненими з полону.

Генеральний директор фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко підкреслив, що кожна людина, звільнена з полону, потребує індивідуального оцінювання потреб, належного оформлення документів і комплексного супроводу, зокрема, психологічної підтримки, медичної допомоги та забезпечення засобами реабілітації й протезування.

Він звернув увагу на фрагментарність чинної системи супроводу та наголосив на необхідності визначення чіткого маршруту допомоги від моменту звільнення до повернення людини в громаду та родину.

Голова Громадської організації «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котелянець запропонував запровадити єдиний механізм невідкладної допомоги протягом перших 72 годин після звернення, забезпечити роботу комісії з призначення одноразової допомоги, а також розглянути створення Національного агентства з питань цивільних осіб, незаконно позбавлених особистої свободи. Окремо він підкреслив необхідність довготривалої психологічної та медичної підтримки, забезпечення тимчасовим житлом і запровадження житлових ваучерів для звільнених цивільних осіб, а також комплексного супроводу їхніх родин.

Представник Уповноваженого з прав осіб, позбавлених свободи внаслідок російської агресії проти України та зниклих безвісти Юрій Ковбаса звернув увагу на необхідність формування державної стратегії пошуку, повернення та безперервного супроводу цивільних осіб, які повертаються з окупації або після незаконного позбавлення свободи.

Він наголосив на важливості міжвідомчої взаємодії, інформування громадян про їхні права та державні гарантії, підготовки сімейних лікарів до роботи з цією категорією людей і зменшення бюрократичних процедур.

Голова Civis Fortis, правозахисниця Людмила Янкіна наголосила на необхідності запровадження єдиного вікна підтримки для цивільних осіб, які повернулися з полону, із залученням психолога, лікаря, соціального працівника та фахівця з відновлення документів.

Вона також підкреслила важливість спрощення доступу до державних послуг для тих, хто повернувся самостійно, розвитку підтримки в регіонах і навчання фахівців травмоорієнтованому підходу.

Начальник третього відділу Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора Вікторія Настина зазначила на необхідності налагодження системної взаємодії з громадами та запровадження місцевих програм підтримки цивільних і військових, які повернулися з полону або тимчасово окупованих територій.

Вона наголосила на важливості розроблення алгоритмів допомоги, зокрема забезпечення житлом, реінтеграції та підтримки членів сімей.

Представник мережи «Алами» Андрій Кочмурадов та представник Громадської організації «Жіноча Сила» Наталія Умеренкова звернули увагу на відсутність єдиного підходу до підтримки звільнених із полону на рівні громад, необхідність удосконалення місцевих програм соціальної підтримки, забезпечення житлом і реабілітацією, належної фіксації завданих збитків та врегулювання правового статусу окремих категорій постраждалих.

Захід став важливою платформою для обміну досвідом, обговорення актуальних проблем і напрацювання практичних рекомендацій щодо вдосконалення державної системи підтримки цивільних осіб і військовослужбовців, які повернулися з полону, а також осіб, які постраждали внаслідок незаконного позбавлення свободи.

Особливу увагу було приділено забезпеченню безперервного медичного, психологічного та соціального супроводу, посиленню міжвідомчої взаємодії, удосконаленню механізмів реінтеграції та розширенню доступу до державних і місцевих програм підтримки.

Деталі засідання «круглого столу» – у відеозаписі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=V485yxgqgrs