Україна готова до можливого припинення передачі розвідданих США, але є нюанс, — авіаційний експерт Криволап
Україна має альтернативні джерела розвідувальної інформації на випадок припинення співпраці зі Сполученими Штатами. Водночас відмова від американських даних може ускладнити та сповільнити роботу українських військових
Про це в програмі "Що далі?" в ефірі "Еспресо" заявив авіаційний експерт та аналітик Костянтин Криволап.
За його словами, американська система обміну військовою інформацією дозволяє об'єднувати дані із супутників, радіолокаційних станцій, літаків дальнього радіолокаційного виявлення та інших джерел. Це забезпечує військових оперативною інформацією про ситуацію на полі бою.
"Якщо так сказати простою мовою, то нам стане не так комфортно і не так зручно, як це було раніше", — пояснив експерт можливі наслідки припинення передачі американських розвідданих.
Криволап нагадав, що після призупинення обміну розвідувальною інформацією зі США у 2025 році Україна почала активніше працювати над альтернативними способами її отримання та обробки.
Зокрема, йдеться про використання французьких військових супутників.
"Вони не такі швидкі, і в них не така роздільна здатність, і не така оперативність надання цієї інформації. Але все одно необхідну нам інформацію, особливо стосовно ударів по російській території, ми будемо отримувати", — зазначив аналітик.
За його словами, українські військові вже понад рік працюють над зменшенням залежності від американської розвідки.
"У нас є інші джерела, уже займаються більше року цим питанням. Буде не так комфортно, треба буде більше опрацьовувати це. Але все інше буде працювати, як працювало. Наші військові до цього готові", — наголосив Криволап.
Чому Україна не отримала попередження про балістичний удар по Києву
Коментуючи російську атаку на столицю 12 жовтня, експерт пояснив, що відсутність завчасного попередження могла бути пов'язана з особливостями ракет, які використовує Росія.
За його словами, йдеться про ракети РМ-48У, створені на базі ракет до комплексів С-300 та С-400.
На відміну від "Іскандерів", такі ракети летять за нижчою траєкторією, а час їхнього польоту є відносно коротким. Це суттєво ускладнює своєчасне виявлення пусків.
"Ми бачимо, коли стартує "Іскандер", ми бачимо багато різних пусків, але пуски саме таких ракет РМ-48У для нас з точки зору виявлення досить складні", — пояснив Криволап.
Він наголосив, що подібні випадки траплялися й раніше, а тому не пов'язує відсутність попередження про атаку з можливим припиненням передачі американських розвідданих.
За оцінкою експерта, навіть за умови продовження співпраці зі США такі ракети можуть залишатися складними для виявлення через специфіку їхньої траєкторії та швидкість польоту.
Водночас Криволап заявив, що не бачить підтверджень припинення передачі розвідданих Україні з боку Вашингтона.
Передісторія
12 жовтня російські війська завдали удару п'ятьма балістичними ракетами по Києву. Повітряну тривогу в столиці оголосили вже після влучань.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не отримала від партнерів завчасного попередження про ракетну атаку, хоча зазвичай така інформація надходить.
Напередодні Financial Times та Axios повідомляли, що адміністрація Дональда Трампа нібито погрожувала обмежити військову допомогу та обмін розвідданими, якщо Україна продовжить удари по російських нафтопереробних заводах.
Водночас президент США Дональд Трамп заперечив припинення передачі розвідувальної інформації Україні. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також заявив про продовження відповідної співпраці.
