Wall Street Journal: Трампа роздратувало, що Україна використовує американські ресурси для ударів по енергетиці Росії
Нова хвиля тиску США на Україну розпочалася з візиту українського президента у вересні, пише Wall Street Journal. За інформацією співрозмовників журналістів, на зустрічі з Володимиром Зеленським Дональд Трамп тиснув на нього, запитуючи, чому Україна атакує російські НПЗ.
Ознайомлені з переговорами співрозмовники заявили, що США десятки разів просили Україну зупинити такі удари. Українські посадовці відповідали, що згодні на будь-яке енергетичне перемир'я з Росією, але не згодна вона.
«Упродовж наступного місяця Трамп дедалі більше розчаровувався в Зеленському, бо українські удари тривали. Президента дратувало, що Україна використовує американські ресурси для ударів по російському енергетичному експорту в спосіб, який, на його думку, може зашкодити американським споживачам, розповіли ці люди. На початку жовтня високопосадовці з України та Європи прилетіли до Маямі на зустріч із двома провідними радниками Трампа, прагнучи відновити мирні переговори. Переговори 9 жовтня, які вели зять Трампа Джаред Кушнер і спецпосланець США Стів Віткофф, мали на меті підготувати нові пропозиції щодо завершення війни, прийнятні і для Росії, і для України»,
Під час зустрічі Кушнер і Віткофф сказали, що президент розглядає дизельну угоду з Росією. Українські та європейські посадовці були приголомшені. Кушнер і Віткофф наполягали, щоб українці та європейці підготували новий пакет пропозицій, з яким можна було б піти до Росії, аби спробувати привести війну до завершення. Того самого дня Трамп провів 90-хвилинну телефонну розмову з Путіним, а невдовзі після її завершення оголосив про дизельну угоду.
- Більше на цю тему: Енергетичне перемир’я на користь Кремля. Чому Дональд Трамп хоче захистити російські НПЗ.
Парламентарі і посадовці розповіли журналістам, що кілька республіканських законодавців після оголошення зателефонували до Білого дому в гніві. Вони заявили, що угода дала Росії виграш без жодних поступок з її боку й суперечить ухваленому у 2022 році закону, який забороняє США імпортувати російські енергоносії без попередніх консультацій із Конгресом.
Удари по нафтовій інфраструктурі окупантів є важливою частиною української стратегії зі завдання шкоди агресору. Енергетичні аналітики здебільшого погоджуються, що до зростання цін на енергоресурси, зокрема дизель, призвів конфлікт з Іраном.
Контекст
22 вересня американський і український президенти зустрілися у США на полях Генасамблеї ООН. Володимир Зеленський казав, що Трамп не вимагав від України одностороннього припинення вогню по Росії.
На 9-10 жовтня були заплановані перемовини української команди зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Однак переговори тривали лише один день. Під час перемовин команд Трамп раптово заявив про угоду з Росією стосовно дизелю.
Після цього Трамп повернувся до коментування внутрішньої української політики і заявив, що Україні потрібно провести вибори нового президента. Відбувалося все це на тлі наближення проміжних виборів у США та продовження глобальної кризи на енергоринку, що почалася після ударів Ірану по НПЗ в країнах Перської затоки.
12 і 13 жовтня партнери не повідомили Україні про пуск балістики. Ракети виявили лише на підльоті до міста, хоча під час атаки на світанку 14 жовтня попередження вже було. Водночас 14 жовтня українські військові отримали обмеження швидкості системи супутникового зв'язку Starlink. Від неї залежить як завдання ударів по окупантах, так і можливість збивати дрони.
