Є один ґандж обнадійливих прогнозів
Ця війна рухається за синусоїдою. Ще навесні ми були на горі цієї кривої настрою і бачили наближення перемоги. А вже цієї осені ми падаємо в провалля зневіри та розпачу
Але це вже було протягом майже 5 років великої війни. І не раз. Після першого шоку повномасштабного вторгнення ми пережили фантастичний підйом і віру у свої сили вже в березні-квітні того ж року. Коли ворог був відкинутий від Києва, Сум, Чернігова.
- А потім була втрата Маріуполя і критична перевага росіян в артилерії.
- А вже восени, завдяки допомозі союзників, був Харківський наступ і звільнення Херсона.
- У 2023 невдалий контрнаступ на Запорізькому напрямку.
- У 2024 - Курська операція, яка надихала всю країну. Але завершилася відступом і втратами.
- Ці емоційні гойдалки тривали у 2025. І вони тривають у 2026 році.
Проте, якою б не була лінія розвитку цієї війни, з кожним днем вона наближає нас до фінальної точки. Бо всі війни закінчується. Рано чи пізно.
Ми, звичайно, хочемо, щоб рано. Вчора, сьогодні. Хоча б завтра. Цей величезний запит на завершення війни не залишається без відповіді. Від початку вторгнення від офіційних осіб і провладних експертів ми чули сотні оптимістичних прогнозів щодо завершення війни, які не справдилися. Від сумнозвісних "двох-трьох тижнів" Арєстовича, до "кави в Ялті" Подоляка.
Читайте також: Рух України від Москви і є справжнім casus belli цієї війни
Були й ті, що казали — ця війна надовго, в якомусь сенсі — назавжди. Але нікому не подобаються прогнози Кассандри, правда ж? Спитайте троянців. Хоча кого питати? Вони програли й зникли назавжди.
Я особисто дуже люблю повторювати фразу Вінстона Черчилля "Не бачу причин бути песимістом, особливо на війні". Проте ми також пам'ятаємо слова з його знаменитої промови перед парламентом 13 травня 1940 року: "Мені немає чого запропонувати, окрім крові, важкої праці, сліз і поту".
У вас може бути тисяча хороших причин бути вісником лише добрих новин і підбадьорливих прогнозів. Наприклад: боротися з панікою, мотивувати, підіймати бойовий дух, перемагати в інформаційних битвах.
От тільки є один серйозний ґандж — якщо війна ось-ось, як ви кажете, має закінчитися, то у вас точно немає стратегії на 10 років вперед. І, можливо, навіть на рік-два. А, значить, ваш противник, який таку стратегію має, завжди буде володіти ініціативою.
І тут вже абсолютно неважливо чи вірите ви самі в "два-три тижні", чи просто сподіваєтеся "пропетляти", розповідаючи казки своїм довірливим громадянам.
Спеціально для Еспресо
Про автора. Андрій Сайчук, журналіст, телеведучий
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів
