Заяви щодо виборів в Україні стають дедалі "відвертішими"
Заяву Володимира Зеленського я розумію як відповідь на закиди недоброзичливців, але аж ніяк не як план підготовки
Ті ж актори, ті ж заяви. Не знаю, на що можна було сподіватися від адміністрації Дональда Трампа щодо українсько-російської війни на фоні виборів до Конгресу. Політик у період електоральних випробувань стає лише агресивнішим, ризикованішим, активнішим.
Загальна стратегія давно зрозуміла: звинуватити у власних прорахунках Україну та продемонструвати це на прикладі російських НПЗ, прикриваючи дійсно боляче для росіян місце.
Математика тут не на користь цих залякувань: жоден дизель від росіян не врятує ціни на енергоносії в США після блокування Ормузької протоки. Але тут важливі не цифри постачань російського дизелю в США, а порушення законів, прийнятих Конгресом, а також створення нових прецедентів співпраці та бізнесу з російською військовою машиною.
Заяви щодо виборів в Україні стають дедалі "відвертішими". Поширюють їх ті самі носії: Дональд Трамп, Москва та Ілон Маск. Якщо у 2023–2024 роках закид зводився до нібито слабкості української демократії без виборів, то сьогодні він звучить усе пряміше: "змінюйте вашого президента, який не підписує те, що нам потрібно, і не відкриває шлях до бізнес-угод". Це точно не про США — і рано чи пізно це зміниться. Але й нам не можна потрапити в пастку бездіяльного споглядання цього театру.
Читайте також: Трамп каже українцям, що пора знайти собі іншого президента. Ми можемо сказати американцям те ж
Вибори в Україні з інституційної та безпекової точки зору важливі насамперед самим українцям. Тому на їхню підготовку потрібно заздалегідь витрачати часові, інтелектуальні та подекуди фінансові ресурси. Це інвестиція в нашу безпеку: наприкінці війни ми будемо ще більш крихкими, ніж зараз, і цих ресурсів може просто не бути.
Тож для безпечних виборів нам потрібні:
- дієвий і якісний Конституційний Суд України з суддями, вчасно доукомплектованими з дотриманням процедур;
- інституційно незалежна та гіперактивна ЦВК;
- закон про перші повоєнні вибори плюс п'ять суміжних законів, які безпосередньо впливатимуть на підготовку та хід процесу;
- оновлений Державний реєстр виборців за активної участі самих громадян, які змінюватимуть свою виборчу адресу;
- добре пропрацьовані заходи проти іноземного втручання — від інформаційного до фінансового;
- безпека, безпека і ще раз безпека процесу від початку і до кінця, а не лише в день голосування;
- вибори і в Україні, і за кордоном — інакше не буде високого рівня легітимності.
Жодних 60 днів режиму припинення вогню для цього процесу замало. Заяву Володимира Зеленського я розумію як відповідь на закиди недоброзичливців, але аж ніяк не як план підготовки.
До кінця каденції Дональда Трампа я не чекаю нічого доброго від його адміністрації. Але з цього сценарію випливає головне: опускати руки в Україні нікому не варто. У нас є карти. Ну і наслідок одного успішного страйку по дата-центрах РФ надихає. Якщо це призводить до такого падіння трафіку ботів в США та Європі, то це рішення щодо частини викликів когнітивної війни проти західних суспільств.
Про авторку. Ольга Айвазовська, українська громадська діячка, голова правління Громадської мережі ОПОРА
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
