Уряд реформує бронювання: проти яких саме пунктів виступає експертне середовище

Кабмін 13 жовтня розглянув зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Серед запропонованих нововведень — скорочення квот бронювання для окремих галузей і створення Координаційного центру з організації бронювання при уряді.

Зокрема, для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики, які мають право бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників, пропонують встановити ліміт у 85%. Для підприємств тепло- й водопостачання та інших комунальних служб, для відповідних категорій яких передбачено ліміт у 75%, пропонують знизити його до 60%.

Координаційний центр мав би брати участь у визначенні критичності підприємств і погодженні квот бронювання понад 50%. Без позитивної рекомендації цього органу підприємства могли б стикнутися з обмеженнями в отриманні статусу критично важливих або в бронюванні працівників понад встановлений поріг.

Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що норму про зміну бази розрахунку 50-відсоткової квоти прибрали. До бази, як і раніше, можна буде зараховувати працівників, які мають відстрочку, зокрема студентів, доглядальників і батьків трьох дітей.

За словами Железняка, до Координаційного центру мають увійти 17 представників, зокрема від СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки, Національної поліції та гуманітарного блоку.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький 16 жовтня заявив у Верховній Раді, що постанова ще перебуває на доопрацюванні.

"Постанова ця в процесі опрацювання. Вона обовʼязково буде допрацьована, ухвалена і оприлюднена. Ніякої зради там немає. Той скепсис, який зараз в суспільстві обговорюється, немає підстав, немає жодних офіційних рішень, немає що критикувати зараз",

Окремо обговорюють можливе посилення умов для отримання сімейних відстрочок від мобілізації. Пропозиції стосувалися батьків дітей з інвалідністю та тяжкохворих дітей, подружжя й батьків людей з інвалідністю, а також військовозобов’язаних, які доглядають за хворими родичами.

Зокрема, пропонували враховувати, чи є інші члени сім’ї, які можуть виховувати дитину або забезпечувати догляд, а в окремих випадках — вимагати підтвердження фактичного постійного догляду.

Виробники зброї проти скорочення бронювання

В Українській раді зброярів розкритикували пропозицію обмежити бронювання працівників оборонно-промислового комплексу до 85%. Виконавчий директор організації Ігор Федірко заявив, що українські виробники мають нарощувати випуск озброєння, розширювати виробництво та розробляти нові технології. Для цього їм потрібні кваліфіковані працівники.

"Зниження до 85%, 90% чи 95% ми не підтримаємо. Війську потрібна зброя. Для її виробництва потрібні люди",

У галузі вважають, що скорочення квоти може створити суперечність між вимогою держави збільшувати виробництво озброєння та обмеженням можливості підприємств зберігати необхідних фахівців.

Проти зниження квоти виступила й Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України. Організація закликала уряд зберегти 100% бронювання працівників оборонних підприємств і не запроваджувати обмеження без належного обґрунтування.

В асоціації застерігають, що втрата підготовлених працівників може призвести до зниження продуктивності, додаткових витрат на пошук і навчання заміни, а також збільшення собівартості оборонної продукції. Особливо важливо це для підприємств, які розширюють виробничі потужності та мають виконувати державні оборонні замовлення.

Представники галузі наголошують, що якщо держава виявляє зловживання бронюванням, доцільніше було б перевіряти конкретні підприємства й законність наданих їм пільг, а не запроваджувати однакові обмеження для всієї галузі.

Обмеження може послабити оборонну промисловість

Народний депутат, секретар комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко також розкритикував запропоновані зміни.

Він заявив, що обмеження бронювання може призвести до втрати фахівців і послаблення виробництва. За його словами, українська оборонна промисловість розвивалася, зокрема, завдяки можливості бронювати всіх військовозобов’язаних працівників на відповідних підприємствах.

Костенко звернув увагу, що частина виробників зброї продовжує розширювати виробництво, отримує державні замовлення та потребує додаткових працівників. У таких умовах скорочення бронювання, на його думку, може створити проблеми для подальшого розвитку підприємств.

"Я просто впевнений на 100%, що зараз ці люди просто або знову підуть в тінь, або десь поховаються по домівкам, або вийдуть з країни під різними приводами. І це потрібно було прораховувати",

Він також поставив під сумнів доцільність обмежень для підприємств, які збільшують випуск озброєння та можуть виходити на зовнішні ринки. На думку Костенка, перед ухваленням рішення уряд мав оцінити можливі кадрові наслідки та пояснити, як нові правила вплинуть на виконання оборонних контрактів.

Створення Координаційного центру посилить корупцію

Народна депутатка та членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз заявила, що скорочення бронювання може посилити корупційні ризики, спричинити відтік фахівців за кордон і не забезпечити очікуваного ефекту для мобілізації.

За її словами, уряд не надав профільному комітету належних обґрунтувань запропонованих змін, зокрема розрахунків, алгоритмів і прогнозів очікуваних результатів.

"Я категорично проти анонсованих урядом змін. Я вважаю, що, окрім додаткової бюрократії і корупції, зокрема щодо формування окремого органу — Координаційного центру, — ці рішення нічого не містять, окрім негативних ризиків",

Окремо Фріз наголосила, що питання відстрочок від мобілізації мають регулюватися законом, а не лише рішеннями уряду. Вона також поставила під сумнів доцільність створення Координаційного центру без чітко визначених повноважень і прозорої процедури ухвалення рішень.

Проти створення Координаційного центру виступив і народний депутат Олександр Федієнко. Він повідомив, що група парламентарів із різних фракцій звернулася до прем’єр-міністра з вимогою переглянути доцільність створення такого органу та відмовитися від відповідних планів.

На думку Федієнка, поява додаткової ланки погодження може ускладнити роботу підприємств оборонної промисловості, енергетики, транспорту та критичної інфраструктури.

"Наше питання просте: яку конкретну проблему має вирішити ще один орган? Ніякої! Якщо під час бронювання є зловживання, потрібно перевіряти конкретні підприємства та законність ухвалених рішень. Якщо чинна система не працює, необхідно вдосконалювати її, а не створювати нові бюрократичні структури",

Федієнко нагадав, що в липні 2026 року парламент уже звертався до уряду з приводу створення подібного органу, після чого відповідну ініціативу скасували.

У п’ятницю, 16 жовтня, стало відомо, що 63 народні депутати зареєстрували проєкт постанови про перегляд рішення Кабміну щодо обмеження можливостей бронювання працівників критично важливих підприємств. Ініціатива стосується, зокрема, зниження квот для оборонного сектору та створення Координаційного центру.